Саржа і габардин

Саржа це не матеріал, а спосіб переплетення ниток. Кожна наступна нитка зміщується на одну, і на тканині виходять косі рубчики, що йдуть по діагоналі.

Порівняно з полотняним переплетенням, де нитки просто чергуються, саржа мʼякша, краще драпірується, щільніша і менше мнеться. Саржею бувають і вовна, і бавовна, і змішані тканини.

Бавовняна саржа (твіл): на штани, чінос, сорочки-куртки й робочий одяг. Денім, з якого шиють джинси, теж бавовняна саржа.

Вовняна саржа: класика для костюмів, штанів і спідниць. «Ялинка» це «зламана» саржа, де діагональ міняє напрям.

Габардин це дуже щільна саржа з чітким крутим рубчиком. Його винайшли наприкінці XIX століття як тканину, що захищає від дощу й вітру, і досі з нього шиють плащі.

Габардин буває вовняний і бавовняний. Він тримає форму, майже не мнеться і добре тримає стрілки, тому це одна з найкращих тканин для штанів, костюмів і пальт.

Подивіться на тканину під світлом: у саржі видно косі рубчики. На виворіті вони слабші або йдуть в інший бік.

У габардину рубчики дрібні, щільні й круті, сама тканина гладка й пружна. У звичайної саржі рубчик пологіший і мʼякший.

Вовняну саржу й габардин прасуйте через тканину: від прямого контакту з праскою на рубчику зʼявляється блиск. Перед розкроєм тканину декатирують.

Бавовняну саржу можна прати при 30–40 °C. Скільки тканини потрібно на річ, читайте в статтях про штани і жакет.