Пальтова вовна

Драп: щільний і гладкий, з густим ворсом, за яким не видно переплетення. Класика для строгих пальт.

Твід: грубуватий, з кольоровими вкрапленнями нитки, часто з візерунком ялинка або клітинка. Тепла тканина для пальт і жакетів «на щодень».

Ворсові й букльовані тканини: з довгим мʼяким ворсом або петельками на поверхні. Пухнасті на вигляд, гарні для обʼємних і коротких моделей.

Подивіться на щільність: що товща й щільніша тканина, то тепліше пальто, але й важче. Для демісезону підійде легша тканина, для зими щільніша, плюс утеплювач під підкладкою.

Зверніть увагу на ворс. Ворсові тканини кроять так, щоб ворс на всіх деталях лягав в один бік, інакше деталі відливатимуть різним відтінком. На це потрібен запас тканини.

Візерунок ялинка чи клітинка теж потребує запасу: малюнок треба поєднати на швах. Додайте 10–20 % до звичайної норми.

При ширині 1,5 м на коротке пальто або куртку зазвичай достатньо 2–2,5 м, на пальто до коліна 2,5–3 м, на довге 3–3,5 м. Для широких рукавів, капюшона чи великого коміра додайте ще 0,3–0,5 м.

У нас кожен відріз продається цілим з точною шириною й довжиною, тому перед замовленням порівняйте розмір з викрійкою. Як порахувати точно під свою модель, розповідаємо в статті «Скільки тканини потрібно на пальто».

Найпростіше: підпалити кілька ниток з краю над раковиною. Вовна горить повільно, гасне сама, пахне паленим волоссям і лишає крихкий попіл, який розтирається пальцями. Синтетика плавиться і застигає твердою кулькою з запахом пластику.

Якщо в залишку є і попіл, і тверді кульки, це вовна з домішками. Така тканина часто міцніша й менше мнеться, ніж чиста вовна. Усі способи перевірки зібрали в статті «Як відрізнити вовну від синтетики».

Перед розкроєм пальтову вовну варто декатирувати: пропарити праскою через вологу бавовняну тканину і дати висохнути розкладеною. Так вона не сяде вже в готовій речі.

Готове пальто краще віддавати в хімчистку. Між носіннями чистіть щіткою, сушіть на широких плечиках і не прасуйте вовну напряму, бо на ній лишаються блискучі сліди.