Декатирування тканини

Під час ткацтва й обробки нитки натягуються, і тканина «памʼятає» цей натяг. Від вологи й тепла волокна розслабляються, і тканина сідає. Декатирування дає їй сісти заздалегідь.

На фабриках тканини декатирують парою під тиском, але не всі й не завжди повністю. Тому вдома варто зробити це ще раз, особливо з натуральними тканинами.

Обовʼязково: вовна, бавовна, льон і віскоза. Вони сідають найбільше.

Зазвичай не потрібно: поліестер та інша синтетика майже не сідають.

Обережно: ворсові тканини, як вельвет, і штучна замша. Їх не прасують по лицю, щоб не придавити ворс.

Розкладіть тканину виворотом догори на столі або прасувальній дошці. Накрийте добре вологою бавовняною тканиною чи марлею.

Ставте праску з парою на вовняному режимі й переносьте її з місця на місце, не тягнучи по тканині і не натискаючи. Пройдіть увесь відріз.

Залиште тканину сохнути розкладеною, щонайменше на кілька годин, краще на добу. Не кроїть вологу вовну: вона ще може змінити розмір.

Ці тканини простіше випрати так, як ви пратимете готову річ: при тій самій температурі й режимі. Потім висушіть і випрасуйте.

Для віскози обирайте делікатний режим і не викручуйте її. Льон і бавовну можна сушити в машині, якщо так ви сушитимете й готовий одяг.

Виміряйте на тканині квадрат 20 × 20 см, обведіть його ниткою, декатируйте й виміряйте ще раз. Різниця покаже, наскільки тканина сідає.

Якщо квадрат зменшився, повторіть обробку для всього відрізу і закладіть запас на усадку, коли рахуєте тканину на сукню, штани чи пальто.