Одна з найдавніших тканин: міцна, прохолодна й приємна в спеку. Розповідаємо, з чого її роблять, які бувають лляні тканини і як з ними працювати.

Лляну тканину роблять з волокон стебла льону звичайного. Стебла вимочують, мнуть і чешуть, щоб відокремити довгі міцні волокна, а потім прядуть з них нитку.
Льон ткали ще в Давньому Єгипті, а в Україні з нього здавна шили сорочки й рушники. Це одна з найміцніших натуральних тканин: у мокрому стані льон стає навіть міцнішим.

Плюси: дуже міцний, прохолодний на дотик, швидко вбирає вологу й швидко сохне, тому в спеку в ньому комфортно. З кожним пранням стає мʼякшим.
Мінуси: сильно мнеться і може сісти, особливо при першому пранні. Новий льон буває жорсткуватим.
Сорочковий льон: тонкий і легкий, на сорочки, сукні й блузи. Костюмний: щільніший, на штани, жакети й спідниці.
Небілений (суровий) льон має природний сіро-бежевий колір, вибілений і фарбований бувають будь-яких кольорів.
Напівльон це льон з бавовною: мʼякший і мнеться менше. Льон з віскозою текучіший, а з еластаном трохи тягнеться.
Перед розкроєм обовʼязково виперіть і висушіть льон, бажано при тій самій температурі, що й готову річ.
Прати при 40 °C, білий льон можна гарячіше, кольоровий окремо. Прасувати злегка вологим на високій температурі, темний льон з виворіту, щоб не блищав. Пожмаканість льону вважають його особливістю, а не вадою.
Факти звірені з цими сторінками. Текст наш власний.
Оновлено 19 жовтня 2026 р.
Зараз таких відрізів немає, але нові з’являються щотижня.
Подивіться всі відрізи в наявності або зателефонуйте, якщо потрібна порада.